Ситуація цього року, насправді, склалась доволі нестандартна. В це важко повірити, але за минулі 20 років, тобто з 2004-го і понині, був лише один сезон, коли українські спортсмени не взяли участь бодай в одному зимовому ралі Західної або Північної Європи. Цим виключенням був, як легко здогадатись, «ковідний» 2021 рік, коли проведення змагань та переміщення людей між країнами в принципі було обмежено. В усі інші сезони зимові гонки в Балтії або Скандинавії жодного разу не обходились без принаймні одного автомобіля з жовто-блакитними прапорцями на вікнах.
І ось цього року коло історії замкнулось: жоден з «постійних представників» України в Балтії не брав участі в зимових змаганнях, відклавши початок сезону аж на травень. «Постійними представниками» ми, звісно ж, називаємо екіпажі Сергія Потійка/Івана Мішина та Надії Соболевої/Тетяни Кравцової, які минулого року певною мірою привчили нас слідкувати за їхніми регулярними виступами в Литві, Латвії або Естонії. Саме в такому складі українці і з’явились на старті литовського Rally Visaginas, яке вже кілька років поспіль відкриває весняно-осінню сесію балтійських змагань.
Можна припустити, що «зимові канікули» не кращим чином позначились на формі наших екіпажів – адже цього разу призовими місцями вони нас не потішили. Обидва тандеми були заявлені в класі AWD+, який поєднує різноманітні повнопривідні прототипи на базі Ford, Skoda та Hyundai (а таких в Литві вже чимало). Обидва провели гонку без помітних сплесків або падінь і фінішували відповідно на 11-му (Потійко) та 28-му (Соболева) місцях серед понад шістдесяти учасників змагання. Результат не видатний, але непоганий і, головне, впевнений.
З іншого боку варто зазначити, що Rally Visaginas входить тільки до заліку литовського чемпіонату з ралі-спринту, тож жодного турнірного значення для українців не має. Фактично, участь в ньому є лиш варіацією «тестів з підвищеною відповідальністю», в ході яких перед спортсменами могли стояти абсолютно невідомі нам, суто індивідуальні задачі. Ба більше, зі слів Надії Соболевої, цей старт взагалі не був запланований нею заздалегідь, і через те вийшов доволі спонтанним – а відтак, і чекати від нього сенсацій було би не варто.
Зовсім інакше значення мав цей уїк-енд для екіпажу Антона Корзуна та Павла Кононова, які третій рік поспіль продовжують підкорювати ралійні траси Португалії. Перш за все, треба відмітити, що цього року календар залікових змагань для наших дещо змінився – якщо торік етап світового чемпіонату Vodafone Rally de Portugal входив також і до монопривідного національного заліку Portugal 2RM, то тепер його там нема. А це, у свою чергу, означає, що Rali Terras d'Aboboreira, яке пройшло з 2 по 3 травня, стало останнім гравійним етапом для учасників заліку 2RM – всі решта змагань до кінця сезону тепер відбуватимуться на асфальті.
Відповідно, Корзуну з Кононовим, які мають значно більший гравійний «бекграунд», ніж більшість суперників, потрібно було напружитись та взяти з цього ралі якомога більше залікових очок. І задачу цю було блискуче виконано! Вдруге поспіль цього сезону український екіпаж фінішував на подіумі, посівши третє місце в монопривідному заліку чемпіонату Португалії.
Самі спортсмени після фінішу назвали гонку «найважчою в їхньому житті» та «такою, що ніколи не забудеться» – але, погодьтеся, це тільки збільшує цінність отриманого результату. Завдяки двом подіумам поспіль Антон та Павло зараз посідають проміжне п’яте місце в заліку 2RM – і, якщо б чемпіонат так і закінчився, це було б найвищим досягненням українців за три роки виступів в Португалії. Втім, загадувати наперед ми не будемо – наразі більша частина сезону ще попереду, і розвиток подій може бути яким завгодно.
Фото © Foto Kadras, BeFast MotorSport
