Без жодних сумнівів, Андрій Александров був одним з найшвидших, якщо не найшвидшим гонщиком свого часу. Разом з тим, в його офіційному досьє не так і багато здобутків: чемпіонський титул в кільцевих гонках 1995 року, звання абсолютного чемпіона з ралі 2005 року та всього шість перемог в ралійних змаганнях різного рівня. При цьому відсоток сходів в Андрія був надзвичайно високим – понад половину гонок він закінчив достроково. Чому ж так?
Відповідь абсолютно зрозуміла тим, хто добре знав Андрія та його дослідницьку натуру. Александров був водночас спортсменом та інженером – тому в ньому завжди поєднувались бажання вигравати гонки та вдосконалювати власну техніку. Дуже часто різноманітні експерименти ставились Професором безпосередньо під час змагань – і, звісно ж, далеко не завжди закінчувались успіхом. Втім, сьогодні ми пропонуємо згадати п’ятірку найкрасивіших перемог Андрія Александрова, завдяки яким він навіки увійшов в історію українського ралі.
1998, Ралі Скіф
Андрій Александров – Іван Герман, Lancia Delta HF Integrale
На початку 1998 року Александров отримав в своє розпорядження дві «лянчі», які належали київській команді Star Pro Racing. З першого ж старту стало ясно, що ці автомобілі можуть бути конкурентоздатними – але об’єктивно поступаються як N-груповому Mitsubishi Lancer Ростоцького, так і А-груповому Ford Escort RS Cosworth Салюка (що й довів перший етап чемпіонату, Ралі Карпати).
Втім, на другий етап в Херсон Салюк не приїхав, і задача Александрова стала дещо легшою. Ну, а після того, як на першому ж проїзді паралельною трасою «зловив дах» і вибув з боротьби Ростоцький, стало очевидно, що в Андрія з’явився чудовий шанс на перемогу. Ретельно підготовлена до сезону «лянча» старанно відпрацювала всю дистанцію – і, зрештою, дозволила Александрову вперше в кар’єрі зійти на верхню сходинку подіуму в абсолютному заліку.
2001, Ралі Дніпро
Андрій Александров – Іван Герман, Subaru Impreza GT
В 2000 році Професор вперше вивів на старт українського ралі побудовану ним самим Subaru Impreza GT – але доля тієї автівки була короткою. Вже на четвертому етапі ЧУ в Кам’янці-Подільському пілот потрапив у важку аварію, за підсумками якої отримав струс мозку і списаний автомобіль. Втім, Андрій не опустив руки і вже за кілька місяців повернувся в пелотон з новою «імпрезою».
А ще за півроку настав момент для першого успіху – сталось це в Дніпродзержинську (нині Кам’янське). І знову обставини склались на користь Александрова, який на початку гонки дещо поступався двом головним конкурентам, Валерію Разумовському та Володимиру Петренку. Але Разумовський, який в той день вперше стартував за кермом Mitsubishi Lancer Evo VI, протримався на трасі лише шість допів, а Петренко, маючи чудові шанси на чемпіонство, не бачив сенсу форсувати свій темп. Відтак, вже на початку другого дня ралі Александров вийшов у лідери – і, показавши кращий час на решті спецділянок, здобув першу для Subaru перемогу в українському ралі.
2002, Ралі Столиця
Андрій Александров – Іван Герман, Subaru Impreza GT
Перший етап чемпіонату 2002 року відкрив в українському ралі нову еру – еру домінування команди MacCoffee Rally Team. Досвідчений Олександр Салюк, отримавши в своє розпорядження новесенький Mitsubishi Lancer Evo VII, миттєво перетворився на головного фаворита всіх наступних змагань на найближчі три-чотири роки (і більшість з них він таки виграв). Але перший старт на новому автомобілі вийшов доволі сумбурним – адже машина була ще «сирою», до того ж «взутою» в стандартну гуму (через банальну відсутність гоночних «сліків»).
Натомість, Андрій Александров підійшов до старту чемпіонату в чудовій формі, вдосконаливши протягом зими свій автомобіль та підготувавши його до асфальтового початку сезону. Це знайшло своє підтвердження в результатах: єдиний раз в кар’єрі Професор лідирував в ралі від старту до фінішу, вигравши стільки ж спецділянок, скільки Салюк та Петренко разом узяті. Ніколи до того Mitsubishi не зазнавали від Subaru такого нищівного удару саме на асфальті – та й надалі подібних випадків було не так і багато…
2006, Ралі Стара Фортеця
Андрій Александров – Олексій Тамразов, Subaru Impreza STi N10
На старт чемпіонату 2006 року Александров виходив в статусі абсолютного чемпіона країни – але з розумінням того, що титул було здобуто «по очках», тобто без жодної перемоги в окремих гонках. З іншого боку, Володимир Петренко, який виграв три з п’яти етапів ЧУ-2005, був сповнений рішучості дати конкуренту справжній бій. Сприяти цьому мала новенька дев’ята еволюція Mitsubishi Lancer, для якої це був дебютний уїк-енд в українському чемпіонаті.
Протягом двох днів боротьба фаворитів тримала вболівальників у неймовірному напруженні – на деяких допах різниця в результатах Петренка та Александрова складала 0,2 секунди! Перед стартом останньої ділянки Володимир випереджав Андрія на 1,2 с – але на фінальній СД Александров якимось неймовірним дивом примудрився відіграти відставання і посісти перше місце з перевагою в 1,1 секунди! Подейкують, що найбільше враження це справило на Збігнєва Стеца, який ніяк не міг зрозуміти, як підготовлена ним Evo IX могла програти минулорічній «імпрезі»…
2007, Ралі Галіція
Андрій Александров – Оксана Александрова, Subaru Impreza STi N12
Більшість друзів та колег Александрова були впевнені, що дванадцяте покоління «імпрези» (так звана «лисичка») пасувало йому чи не найкраще за всі попередні генерації. Декілька перших гонок пішли на подолання «дитячих» хвороб – і всередині літа 2007 року Професор був готовий показати все, на що здатна ця машина. Виступ на Ралі Трембіта був дещо зіпсований експериментами з новою гумою – але на сиру й вологу «Галіцію» Андрій підготував добре знайомий Michelin/BF Goodrich.
Після невеликої подорожі по кюветах, яку здійснив на початку гонки молодший Салюк, головним конкурентом Александрова залишився Юрій Протасов – він очолив гонку за підсумками першого дня з перевагою майже в десять секунд. На вечірньому сервісі Андрій чесно попередив Юру про те, що завтра планує прискоритись – і так і зробив. В свою чергу, Протасов теж вирішив підняти темп – і припустився фатальної помилки, вилетівши з траси за два допи до фінішу.
Цю перемогу Андрія Александрова одразу назвали «Професорською» – адже він продемонстрував не тільки фантастичну швидкість, але й холоднокровність, витримку та точний розрахунок. На превеликий жаль, це був останній тріумф легендарного спортсмена – менше, ніж за місяць його не стало…
Бонус – втрачена перемога
2004, Ралі Стара Фортеця
Андрій Александров – Олексій Тамразов, Subaru Impreza STi N8
Більшість вболівальників пам’ятають сезон 2004 року, як запеклу дуель Олександра Салюка та Валерія Разумовського, за підсумками якої обидва пілоти набрали однакову кількість очок в абсолютному заліку ЧУ. Втім, в більшості випадків двом фаворитам не поступався в швидкості й Андрій Александров, який мав би вигравати того року щонайменше один з етапів. Мова про кам’янець-подільське Ралі Стара Фортеця.
Протягом того змагання, в хід якого суттєві корективи вносили шквальний вітер та сильна злива, Александров виграв 7 спецділянок – більше, ніж будь-хто інший. Зруйнували ж гонку Професору два пробиті колеса, через які він розпочав останній день змагань з 30-секундним відставанням від лідера. Відчайдушний пілотаж на межі законів фізики допоміг Андрію відіграти майже весь цей гандікап – але, як кажуть, «спортсмену не вистачило дистанції». На фініші він став другим, програвши Олександру Салюку жалюгідні 3,1 секунди…
Далі буде
Фото © Володимир Васинчук, Олексій Тимошенко, Лариса Міщанчук, Юрій Панночка, Андрій Патраков
