З упевненістю можна стверджувати: якби Юрій Кочмар розпочав займатись автомобільним ралі не в 34 роки, а раніше – він міг би зібрати набагато більшу колекцію нагород, ніж два чемпіонські титули в 2009 та 2013 роках. Для успіху у Юри було все: цілеспрямованість, вміння вчитись та працювати над собою, блискавична реакція, гострий розум… І головне – в ньому кипіла невгамовна жага до автоспорту. Можливо, в українському ралі ніколи не було настільки пристрасного та емоційного спортсмена, яким був Юрій Кочмар.
Імовірно, на початку своєї кар’єри, коли одесит ще не навчився повністю контролювати ці емоції, вони певною мірою заважали йому, про що свідчить відверто низький відсоток фінішів. В перших 20 гонках Кочмар не зміг подолати повну дистанцію аж 14 разів; і далеко не завжди причиною була відмова техніки. Але з часом вміння концентруватись на результаті стало приносити свої плоди – і зрештою нормою для Юрія стали не більше, ніж 4-5 сходів за сезон. Втім, сьогодні ми будемо згадувати не невдачі видатного спортсмена, а найбільш яскраві моменти його, на жаль, занадто короткої кар’єри.
2009, Ралі Акерман
Юрій Кочмар – Сергій Коваль, Lada 2112 S1600
Кар'єру ралійного пілота Юрій Кочмар розпочав в 2007 році, в екіпажі з Олександром Цимбалом, Дебютною гонкою став етап Кубку Лиманів під назвою Ралі Молдова, який приніс екіпажу призове місце в класі Р6. Далі були два роки пошуків, формування власного стилю, вдосконалення стенограми та опанування більш потужної техніки – і все це частіше призводило до сходів, аніж до фінішів. Аж ось на початку 2009 року Юрій вперше вийшов на старт з новим штурманом, Сергієм Ковалем – і перша ж гонка чемпіонату України принесла переможний результат.
Тогорічне Ралі Акерман пройшло за досить типовим для весняних гонок сценарієм – в перший день змагань над трасою сяяло сонце, але за ніч сильний дощ повністю змінив характеристики траси. Кочмар з Ковалем були серед тих, хто обрав правильний тип гуми для допів другого дня; але навряд чи екіпаж виграв би цю гонку, якби не пеналізація головного конкурента, Дмитра Роткевича, за передчасний в’їзд на пункт контролю часу. Саме тоді Юрій Кочмар сказав слова, які стали згодом крилатими: «Я би хотів вигравати не так, а в чистій, чесній боротьбі. Адже боротьба важливіша за перемогу».
2010, Ралі Браслав
Юрій Кочмар – Сергій Коваль, Mitsubishi Lancer Evo IX
Вигравши чемпіонат України 2009 року в монопривідному класі А7, Кочмар майже одразу переходить на повний привід, придбавши в Ігоря Чаповського дев’яту еволюцію «лансер». І вже тієї ж зими здобуває першу перемогу в абсолютному заліку окремого ралійного змагання – щоправда, сталось це не в Україні, а в сусідній (тоді ще дружній) Білорусі. Заради справедливості, треба відзначити, що на Батьківщині в ті часи зимові змагання майже не проводились – тому спортсмени часто їздили до країн, розташованих далі на Північ.
Втім, особливу увагу привертає не сам факт перемоги одесита на незвичному для нього покритті, а те, з якою впевненістю це було зроблено. Всі чотири допи першої секції Кочмар переконливо виграв, створивши собі більш ніж 20-секундний відрив від суперників. Після регрупінгу Юрій був змушений стартувати першим і «чистити» дорогу, тож його результати трохи погіршились – але й попри це він утримав лідерство і виграв Ралі Браслав з перевагою в 5,9 секунди. Відзначимо, що це була перша в історії перемога українського екіпажу в абсолютному заліку білоруського змагання.
2010, Ралі Інгул
Юрій Кочмар – Сергій Коваль, Mitsubishi Lancer Evo IX
Перед фінальним етапом Кубку Лиманів 2010 року боротьбу за титул вели два приятелі-одесити, Юрій Кочмар та Ігор Чаповський. При цьому турнірне становище було на користь Чаповського: його влаштовувало на фінальному етапі будь-яке місце вище шостого, тоді як Кочмару потрібна була виключно перемога. Юрій в тому змаганні зробив максимум з можливого: виграв всі спецділянки і здобув перемогу з більш ніж 40-секундним відривом – але цього було замало, оскільки Ігор, у свою чергу, спокійно фінішував четвертим.
Втім, в фінальній турнірній таблиці завдяки такому фінішу склалась абсолютно унікальна ситуація, пов’язана з особливостями «лиманівського» нарахування очок, яке напряму залежало від кількості учасників кожного класу. В абсолютному заліку перемогу святкував Чаповський, який набрав 32 очки проти 29 у Кочмара. А от в заліку повнопривідного класу Р8 обидва суперники набрали однакову кількість балів, по 29 – і за рахунок вищої позиції на останньому етапі володарем Кубку став Юрій Кочмар. Цікаво, що це був єдиний випадок в історії Кубку Лиманів, коли переможцями в абсолюті та в повнопривідному класі стали різні пілоти.
2011, Ралі Маріуполь
Юрій Кочмар – Сергій Коваль, Mitsubishi Lancer Evo IX
Ралі Маріуполь 2011 року увійшло в історію українського спорту, як одне з найбільш яскравих та непередбачуваних змагань. Майже 50 учасників на старті, з яких 20 виступали в повнопривідних класах N4 та У12, були налаштовані на відчайдушну боротьбу – чого вартий лише той факт, що за підсумками першого дня гонки результати першої шістки вмістились в десять секунд! Але найбільша драма розгорнулась на другий день змагання…
Вже друга спецділянка неділі викреслила з боротьби двох головних фаворитів, Юрія Протасова та Валерія Горбаня – один за одним вони послизнулись на вологій траві і злетіли з траси в річку. Тепер головна баталія розгорнулась між Юрієм Кочмаром та його одноклубником Віталієм Пушкарем. В певний момент Пушкар прискорився, і розрив між лідерами скоротився майже до однієї секунди! І все ж в підсумку Кочмар виявився швидшим, і здобув свою першу перемогу в абсолюті етапу чемпіонату України з перевагою в 5,1 секунди.
2015, Ралі Куяльник
Юрій Кочмар – Сергій Коваль, Mitsubishi Lancer Evo VIII
Сезон-2015 для Юрія Кочмара не складався з самого початку. В Херсоні йому довелось завершити змагання достроково через відмову коробки передач; наступна гонка, Ралі Ворота України, взагалі закінчилась жахливою аварією – дорожній відбійник увійшов в салон автомобіля, тільки дивом не завдавши шкоди екіпажу. На додаток до цього і візит в Естонію, на коротке спринтове ралі Виру, вийшов посереднім – тільки 12-й результат серед учасників на повному приводі.
На цьому фоні виступ Кочмара та Коваля на домашньому Ралі Куяльник був справжнім тріумфом. Екіпаж перебував в чудовому настрої та відмінній фізичній формі, що втілилось в кращі часи на всіх спецділянках і підсумкову перемогу з 1,5-хвилинним відривом від найближчого з суперників. Враховуючи, що суперником цим був поточний лідер чемпіонату та Кубку Лиманів Денис Сидоров, темп Кочмара можна було назвати справді феноменальним – адже ніхто з суперників не міг навіть наблизитись до нього…
На превеликий жаль, це була остання успішна гонка Юрія Кочмара. Вже за три тижні після виступу в Одесі український екіпаж потрапив в фатальну аварію на латвійському Ралі Курземе, після якої пілот впав в кому – і так і не зміг повернутись до повноцінного життя. В березні 2017 року Юрія Михайловича Кочмара не стало.
Бонус – втрачена перемога
2011, Ралі Алушта
Цю історію часто наводять, як приклад бездоганної порядності, властивої Юрію Кочмару – як в житті, так і в спорті. За один етап до кінця чемпіонату України 2011 року двох фаворитів, Кочмара та Горбаня, розділяли жалюгідні 4 очки (нагадаємо, що ціна перемоги в ті часи дорівнювала 150 балам). Все мало вирішитись на фінальному ралі в Алушті – аж раптом з’ясувалось, що Горбань не зможе взяти в ньому участь, оскільки в ті самі дати мусить виступати на етапі чемпіонату світу в Каталонії.
Юрій Кочмар вразив всіх вболівальників, коли особисто звернувся до комітету ралі FAU з проханням перенести дату фінального змагання – оскільки категорично не хотів вигравати чемпіонський титул за відсутності головного суперника. Але ще більше вражені були прихильники ралі, коли обставини змусили самого Кочмара відмовитись від участі в перенесеному на більш пізні дати Ралі Алушта. Абсолютно невідомо, чи зміг би Юрій перемогти в тій гонці, якби все ж вийшов на старт – але в історію українського спорту його вчинок назавжди увійшов, як приклад кристально чесного й порядного ставлення до суперників та спортивної боротьби.
Фото © Сергій Холодило, Гліб Малофеєв, Катерина Кисельова, Володимир Некрасов
