Насправді, окрім організатора у цих змагань було дуже мало спільного – скоріше, навпаки. Дощову та прохолодну погоду змінила спека, дорожнє покриття з гравійного «перетворилось» на асфальтове, а їзда екіпажів по стенограмі поступилася індивідуальним змаганням водіїв. Єдине, що майже не змінилось – це кількість учасників: якщо в ралі стартувало 26 екіпажів, то на гірську гонку виїхали 23 пілоти, семеро з яких скористувались можливістю стартувати двічі в різних залікових класах. І це дуже тішить – адже, насправді, такої кількості учасників минулого року не було на жодному етапі гірського чемпіонату.
Безумовно, випадкових глядачів, які потрапили на гірську «Трембіту» (або побачили її в інтернеті) найбільше зацікавили, як завжди, аварії. Дійсно, без них не обійшлося – особливо важкі «травми» отримав автомобіль дворазового чемпіона «гори» киянина Сергія Бабака. З одного боку, відбійник, в який влетіла машина, добряче пошкодив її – але, з іншого, саме він, можливо, врятував пілота від набагато серйозніших наслідків: адже за відбійником на нього «чекало» падіння з кількаметрової висоти. На щастя, не дочекалося – ну, а залізо завжди можна відремонтувати.
Але тим, хто спостерігає за перегонами більш професійно, цікавіше було слідкувати не за аваріями, а за іншими, більш позитивними подіями. Наприклад, велику увагу привернув перший бойовий виїзд Олександра Козлова на нещодавно придбаній Subaru Impreza STi N15, більш відомої в народі як «покемон». За словами самого пілота, нова машина ще не налаштована належним чином та не позбавлена зайвої ваги; тому паралельно він також їхав на своїй нинішній Subaru N12 (народна назва «лисиця»). Власне, якраз цей «подвійний» старт дав унікальну можливість порівняти два різні автомобілі на одній трасі в руках одного пілота.
В перший день змагань, на трасі біля Кривопілля, обидві «суби» їхали майже з однаковим часом – але це певною мірою пояснюється кращою резиною, яка стояла на «покемоні», а також зміною погоди між заїздами. При цьому ні на одній з машин Козлов не зміг показати впевнений результат, поступившись часом Дмитру Захарову та Сергієві Юнашеву. Наступного дня картина змінилась: «лисиця» під керуванням Олександра напрочуд легко виграла в абсолютному заліку змагань, тоді як «покемон» показав лише п’ятий час, програвши своїй «старшій сестрі» понад 10 секунд. Втім, відмічаємо цікавий старт нової машини, яка з часом, сподіваємось, доїде і до ралійного чемпіонату.
Не настільки яскравим став дебют ще однієї повнопривідної машини – Mitsubishi Lancer Evo IX, зрештою добудованої старшим сином Василя Ростоцького, Юрієм. Вболівальники зі стажем пам’ятають Юру не тільки, як штурмана свого батька, але й як ралійного пілота, який досить цікаво їхав на початку 2000-х років. Повернення на гоночні траси після 15-річної перерви не стало феєричним – Ростоцький стабільно програвав Козлову приблизно по 10 секунд з кожного підйома, – але сам факт «другого народження» цього спортсмена викликає захоплення та надію.
Неодмінно треба відзначити результати ще одного львів’янина, вже згаданого вище Дмитра Захарова, який виграв гонку в суботу та посів третє місце абсолюту в неділю. Насправді, механіки з команди RallyBox створили невеличке спортивне диво, за два місяці відновивши вщент розбиту в Трускавці Honda Civic Type-R фактично «з нуля». І, виходячи з високих результатів пілота, свою роботу вони зробили не тільки швидко, але й якісно.
Не можна оминути також першу в історії гірських гонок появу в цих змаганнях екзотичного Lotus Elise під керуванням київського спортсмена Владислава Сінані. «Шоу-стоппер» виявився не тільки ефектним, але й ефективним: у двох гонках Владислав посів відповідно п’яте та друге місця. Єдине, про що можна пошкодувати – нажаль, на перших двох етапах серії в Трускавці пілот стартував на ВАЗ-2018; тож набрані ним тоді і тепер очки пішли в залік різних класів…
В загальному ж нинішній гірський чемпіонат відрізняється від минулорічного в позитивний бік. Нова цікава техніка та більша кількість стартуючих вже зараз дають можливість стверджувати, що історія-2020, коли з усіх залікових класів загалом відбувся лише один, вже точно не повториться. До того ж, через невдачі фаворитів (сходи Захарова в Трускавці та Бабака в Кривопіллі) турнірне становище виглядає доволі заплутаним – отже, є певна імовірність, що імена чемпіонів будуть визначатись на останньому кілометрів фінального етапу серії. Подивимось, як воно буде – а тим часом організатори вже відкрили прийом заявок на наступні, 5-й та 6-й етапи чемпіонату, які пройдуть на Ужоцькому перевалі в останній вікенд липня.
Фото © Євген Хитрук, Сергій Поднос
