Широко відомий той факт, що перший етап першого чемпіонату незалежної України, який відбувся майже 30 років тому, мав назву «Ралі Одеса». Але вже наступного, 1995 року, це змагання отримало оригінальну назву «Ралі Куяльник», під якою ми знаємо його й понині. Назва цілком логічна – адже давнє козацьке поселення Куяльник було засновано вихідцями із Запорізької Січі якраз в районі Хаджибейської дороги, тобто саме там, де в наші часи було прокладено спецділянки ралі.
Цікаво відстежити, як з роками змінювався логотип змагання (в народі більш відомий як «жаба»). Перший варіант існував недовго – лиш один рік, після чого графіку написання назви ралі було істотно змінено. При цьому – очевидно, через небажання витрачати зайві кошти – вигляд логотипу, нанесеного на стартову арку, деякий час лишався незмінним (на ньому тільки кожного року виправляли дати змагання).
Таким чином, в період з 1996 по 1999 роки, фактично, існувало дві емблеми ралі «Куяльник»: одна прикрашала собою стартову арку, а другу друкували на всій документації та на офіційних наклейках для спортивних автомобілів. Цілком природно, що таке становище не могло тривати вічно; тож під час підготовки ралі «Куяльник» 2000 року емблему було вирішено докорінно змінити.
«Батько» ралі «Куяльник» Віктор Шаповалов, відомий своїм ретельним ставленням до найменших дрібниць, підійшов до питання максимально вдумливо. Досить примітивний шрифт, яким раніше було написано назву змагання, замінили – тепер він нагадував літери грецького алфавіту. Але головне – на емблемі з’явився невідомий персонаж з міфів Давньої Греції, який керував візочком із запряженими в нього крилатими кіньми. Що ж це був за персонаж?
Логіка та Гугль підказали нам, що, найімовірніше, при створенні логотипу на увазі мали міфічного персонажа Фаетона, який вважався сином бога Геліоса. Згідно легенди, Фаетон сумнівався в своєму божественному походженні – і Геліос, аби переконати сина, дав слово виконати будь-яке його бажання. Фаетон попросив правити один день сонячною колісницею. Геліос, хоч і розумів всі ризики, мусив погодитись.
Однак, щиро кажучи, раліст із Фаетона вийшов ще той. Якщо вірити легенді, спершу, побачивши землю далеко внизу, Фаетон злякався і не втримав безсмертних коней, збився з дороги й віддалився від землі, через що там настали холоди. Тоді він наблизився до землі, яка внаслідок цього мало не згоріла: запалали поля і ліси, рівнини розверзлися, а в містах почалися пожежі. В підсумку, скажімо прямо, доцільність використання його образу для емблеми автомобільного змагання видається, м’яко кажучи, сумнівною – але, що зроблено, то зроблено.
Втім, за іншою версією на логотипі зображено зовсім не Фаетона, а якраз-таки його батька, бога Сонця Геліоса. Як водій, він був, очевидно, більш вправним; однак, в цьому випадку виникає питання до, так би мовити, «потужності» його колісниці. Справа в тому, що на всіх давньогрецьких зображеннях Геліоса його візок запряжений чотирма кіньми, тоді як на логотипі «Куяльника» їх лише три.
Так чи інакше, Фаетон або Геліос прикрашали собою логотип ралі «Куяльник» до 2004 року, після чого це змагання на довгі сім років зникло з ралійної карти України. Коли ж в 2011 році його було відновлено, на емблемі майже одразу з’явився вже інший персонаж – начебто схожий на Фаетона візник, але при цьому вже в шоломі та зі списом в руках! Враховуючи ці деталі, можна було би припустити, що це бог війни Марс – але проблема в тому, що його майже ніколи не зображували на колісниці…
Отже, хто ж насправді зображений на емблемі ралі «Куяльник»? Безумовно, найбільш точну відповідь міг би дати автор логотипу, Віктор Олександрович Шаповалов – однак його, на жаль, вже майже три роки як нема з нами. Можливо, хтось з наших читачів, більше за нас обізнаний на давньогрецькій історії, допоможе розкрити цю таємницю?
Графіка © Євген Хитрук
Фото © Лариса Міщанчук
