
Спершу – коротке тлумачення самого терміну «паралелька». В усіх без виключення випадках це – траса, що являє собою дві паралельні доріжки, які в певному місці перетинаються між собою (зазвичай, за допомогою мосту або тунелю). Екіпажі стартують одночасно з однієї стартової лінії і після першого кола перетинають цю ж лінію, але вже «помінявшись» доріжками. Відповідно, будь-яке парне число кіл забезпечує абсолютну рівність в проходженні дистанції обома екіпажами.
Ось саме таку трасу 30 років тому вперше в Україні було побудовано в Херсоні – спеціально для того, аби вона стала частиною ралійних змагань. Місцем розташування було обрано Таврійський мікрорайон міста; тому паралельна спецділянка в більшості випадків входила до маршруту херсонських ралі під назвою «Таврійський». Виключення мали місце в деякі роки, коли для паралельної гонки знаходився окремий спонсор – як це було, до прикладу, в 1997-му, коли «паралельку» було названо на честь телеканалу «1+1».

Зрозуміло, що стаціонарна траса, якою за фактом була херсонська «паралелька», завжди мала одну й ту саму довжину – вона дорівнювала приблизно 1,92 км (в різні роки в маршрутних листах фігурують цифри від 1,9 до 1,95 км). Протягом 90-х та на початку 2000-х років часто практикувалось «подвійне» проходження цієї СД – коли пілоти проїжджали не одна повне коло, а два, збільшуючи дистанцію до 3,95 км. Втім, починаючи з 2008 року стали робити інакше: проходження кола було єдиним, але спецділянка часто використовувалась двічі протягом ралі.
З 1994 по 2021 рік Херсон приймав у себе 34 етапи чемпіонату України з ралі (здебільшого це було Ралі Чумацький Шлях, але іноді гонки мали й інші назви). За цей час лише тричі (в 2004, 2005 та 2014 роках) «паралелька» не входила в маршрутний лист змагання, плюс ще тричі її було скасовано через невідповідні погодні умови (в 2007, 2011 та 2019 роках). Нижче ми пропонуємо вам згадати найбільш яскраві або просто важливі моменти з історії цього, без перебільшення, унікального допу.

1996, Ралі Колесо – СД «Таврійський» вперше включено в маршрут етапу чемпіонату України. Безжальна іронія полягає в тому, що першим екіпажем, який зійшов з дистанції на цьому допі, був херсонський тандем В’ячеслава Котляра та Валерія Юдіна.
1996, Ралі Скіф – перша в історії «брудна паралелька». Перед початком змагань трасу було настільки пошкоджено дощами, що навіть повнопривідні Mitsubishi та Ford впоралися з нею із великими складнощами.

1998, Ралі Скіф – перша серйозна аварія на «Таврійському»: вже під час першого проходження перекинувся на дах Василь Ростоцький. Спецділянку – як і все ралі – виграв тоді Андрій Александров.
2001, Ралі Чумацький Шлях – цього разу паралельна гонка вирішила долю чемпіонського титулу. На першому ж колі в Subaru Александрова обрізало привід, через що киянин остаточно втратив шанси на перемогу – а чемпіоном став Володимир Петренко.
2002, Ралі Чумацький Шлях – до чергової «брудної паралельки» краще за всіх підготувалась команда MacCoffee Rally Team, взувши свої автомобілі в шиповану зимову гуму (до речі, саме після цього випадку її використання з весни по осінь було заборонено регламентом).
2007, Ралі Чумацький Шлях – заплановану паралельну гонку вперше в історії було відмінено перед самим стартом з міркувань безпеки. За фактом, кількість пилу, що його здіймали «нулі», була просто захмарною; і дійсно, за таких умов проводити гонку безпосередньо поруч з юрбами глядачів було вкрай небезпечно.
2008, Ралі Чумацький Шлях – Олександр Салюк-молодший вперше в історії проїжджає «паралельку» швидше, ніж за півтори хвилини, показуючи результат 1 хвилина 29,0 секунд. Цей час і досі залишається рекордним для автомобіля N-групової підготовки.

2010, Ралі Чумацький Шлях – збій хронометражу на першому ж допі призвів до того, що організатори спочатку запропонували провести «перезаїзд» (річ, нечувана в класичному ралі), а згодом перевели ділянку в режим вільного проїзду. Саме так народилось словосполучення «китайські годинники», яким відтоді називали будь-який неякісний або помилковий хронометраж.
2012, Ралі Чумацький Шлях – вперше в історії на «паралельку» одночасно запустили учасників ралійного та ралі-рейдового чемпіонатів. Всі автомобілі долали трасу однаково, але результати йшли до окремих заліків – і після проходження «Таврійського» всі екіпажі роз’їжджались по своїм, окремим маршрутам.

2016, Херсонське Ралі – Валерій Горбань вперше в історії стартує в Україні на своєму MINI JCW в конфігурації WRC. Звісно ж, киянин одразу встановлює новий рекорд проходження СД «Таврійський», не побитий і досі – тепер це 1 хвилина 28,0 секунд.
2018, Ралі Чумацький Шлях – Антон Корзун ледь-ледь не дотягується до «вічного» рекорду Салюка, показуючи на «умовно» N-груповому Mitshubishi Lancer Evo IX результат 1 хвилина 29,3 секунди.

2021, Ралі Чумацький Шлях – остання на сьогоднішній день «паралелька» була виграна Ігором Чаповським на MINI JCW WRC з результатом 1 хвилина 29,6 секунди.
Звісно ж, паралельні гонки проводились не тільки в Херсоні, і не тільки в рамках етапів чемпіонату України з ралі – але це вже зовсім інша історія, яку ми розповімо іншим разом.
Фото © Володимир Васинчук, Лариса Міщанчук, Сергій Холодило, Володимир Некрасов, Євген Канаш, архів Олександра Салюка




