Перш за все, варто відзначити, що згадана локація не є виключно спортивним об’єктом – навпаки, траса для паралельних перегонів інтегрована у вже існуючу і працюючу інфраструктуру еколандшафтного парку «Козацька Слобода Раковець». А це означає, що, вирушаючи сюди на змагання чи тренування, спортсмени автоматично позбавлені купи логістичних проблем – пошуку житла, організації харчування та інших побутових питань. Так, все це коштує недешево – але, по-перше, автоспорт ніколи не був дешевим і навряд чи колись стане, а по-друге, в радіусі 40-50 км від траси знаходяться курортні міста Трускавець та Східниця, сповнені готелів та санаторіїв на будь-який смак та гаманець.
Взагалі, з географічної точки зору розташування «Лавандової гори» є напрочуд вдалим, якщо говорити про його потенційну роль в майбутньому відродженні карпатського ралі. По суті, траса знаходиться посередині між двома групами спецділянок, які в різні роки входили до маршруту Ралі Галіція – звідси біля 60 км до Нового Роздолу і близько 50 км до Східниці. Інакше кажучи, інтегрувати дану локацію в більш масштабне змагання не складе великої проблеми; причому, знов-таки, наявна інфраструктура дозволяє розташувати тут як штаб ралі, так і парк сервісу. Вишенькою на торті могла би бути пряма телевізійна трансляція паралельної гонки, яку було б нескладно організувати завдяки компактності об’єкту.
З іншого боку, згадані Трускавець та Східниця потенційно можуть розцінюватись, як основні джерела глядацької аудиторії для майбутніх змагань. За умови своєчасного анонсування та організації зручних трансферів, серед відпочиваючих напевно знайдеться певна кількість бажаючих відвідати ту чи іншу подію, смачно поїсти, відпочити та ввечері того ж дня повернутись назад. В цьому контексті варто відзначити, що глядацькі зони навколо «Лавандової гори», за словами очевидців, є достатньо комфортними та захищеними від пилюки та порохів – просто завдяки тому, що розміщені вони на кілька метрів вище траси.
Тут можна, звісно, висунути той аргумент, що, оскільки автоспорт в нашій країні не є аж надто популярним, багатьох людей така перспектива вихідного дня залишить байдужими. Окей, можливо – але хто сказав, що траса має служити лише для автоспортивних перегонів? До прикладу, навіть в дні офіційного відкриття траси організатори провели не тільки рекордні заїзди, а ще й змагання на регулярність руху для ретро-автомобілів. Не дуже напружуючи уяву, можна легко вигадати купу інших варіантів зробити події кожного уїк-енду різноманітними – і, таким чином, привабити до них ширшу аудиторію.
Але давайте все ж говорити про те, що цікавить нас найбільше – себто, про автоспорт. Дійсно, як ми вже відмітили в попередньому огляді, 2,5-кілометрова траса вийшла досить «повільною» із середньою швидкістю близько 50 км/год. Імовірно, така конфігурація може не сподобатись тим, хто мріє про великі швидкості – але і в неї є очевидні плюси.
Головним з них ми б назвали, звісно ж, безпеку – як глядачів, так і водіїв. Погодьтесь, за відсутності довгих швидкісних прямих чи віражів імовірність важкої аварії зменшується на порядки. І хоча покласти автівку на дах можна й тут (що, до речі, було доведено під час відкриття траси), наслідки такого інциденту навряд чи будуть масштабними. А це, в свою чергу, означає, що на даному кільці цілком можуть спробувати свої сили ті, хто не має досвіду автоспортивних змагань, а лиш тільки розглядає можливість взяти в них участь.
Це, насправді, дуже й дуже важливий момент. Уявімо, наприклад, власника спортивного автомобіля, який хоче підготувати собі заміну в особі сина чи доньки. Або тренера, який працює з талановитим новачком. Або керівника команди, до якого звертаються потенційні клієнти за орендою техніки. Або інженера, якому потрібно налаштувати автомобіль під нового пілота. Всім цим уявним або реальним персонажам напевно сподобається перспектива провести тренувальні, ознайомлювальні або випробувальні заїзди на трасі, де навіть недолугий учень не зможе «розкласти» дорогий автомобіль. І, що важливо, великих коштів це не потребує.
Отже, підбиваючи підсумки, можна припустити наступне. За бажання власника траси (а воно, як бачимо, присутнє в повній мірі), «Лавандова гора» може використовуватись щонайменше в трьох варіантах, а саме:
- як навчально-тренувальний полігон з можливістю долучення до процесу недосвідчених новачків-аматорів під наглядом старших пілотів та тренерів;
- як локація для проведення окремих змагань або серії змагань на абсолютно різноманітній техніці в абсолютно різному форматі;
- як частина або навіть центр масштабного змагання, де могли б бути розташовані штаб та сервісний парк, а також проведені глядацькі спецділянки у форматі Super Special або Power Stage з організацією відео-трансляції.
Звісно ж, все сказане вище передбачає, перш за все, закінчення війни – чи, принаймні, її гарячої фази. Як з морально-етичної, так і з організаційної точок зору проведення масштабних івентів (а особливо – класичного ралі) до того моменту, на жаль, є неможливим. Але ж всі ми живемо надією на світле та мирне майбутнє – і в цьому контексті можна лише поаплодувати тим крокам, які, незважаючи на складнощі, вперто робить для розвитку автоспорту Галицький автоклуб разом з власниками парку «Козацька Слобода Раковець».
Фото © Андрій Конвіцький, Євген Хитрук, X-Team
