Як ми писали на початку сезону, цього року проект «Ралі в Україні» вирішив дещо зануритись в віртуальне ралі. Разом з друзями з компаній Ukrinstal та McLaut ми створили власну команду UA Rally Legends і розпочали боротьбу в цьому турнірі, маючи в своєму складі одного супер-досвідченого пілота (Ігор Нечипорук) та трьох абсолютних дебютантів (Лев Баришполь, Андрій Дорош, Матвій Перебейніс). Тепер, коли позаду вже половина сезону, є доречним трохи проаналізувати події та зрозуміти – навіщо ми в це встряли та чи варто воно того?
Безумовно, першою й важливою з причин було те, що віртуальне ралі – це просто цікаво. І треба сказати, що перша половина сезону тільки підтвердила цей тезис: всі етапи проходили в напруженій боротьбі та вимагали від наших пілотів не тільки багато тренуватись, а й контролювати свої емоції. При цьому цікаво те, що найбільш запеклою є боротьба в молодшому, монопривідному заліку URC2, де якраз і стартувала трійка наших новачків. Чотири різні переможці в перших п’яти етапах – ознака високого рівня конкуренції; і особливо приємно те, що двоє з цих переможців – якраз пілоти UA Rally Legends.
Втім, загальна картина чемпіонату тішить сама по собі. Суха статистика свідчить, що станом на зараз для участі в чемпіонаті зареєструвались 69 пілотів та 9 команд. З них кваліфікованими (тобто такими, що набрали очки в абсолютному та командному заліках) є відповідно 36 пілотів та 7 колективів. Звісно, деяку перевагу мають українські учасники; але приблизно третина стартуючих – гравці з Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Франції, Бельгії, Італії, Іспанії тощо. Чи цікаво змагатись в такій компанії – питання риторичне.
Не в останню чергу віртуальне ралі привабливе й тим, що, на відміну від реального автоспорту, не потребує великих бюджетів. Так, в чемпіонаті є певна кількість гравців, які використовують сучасне (й недешеве) обладнання – кермо, педалі, коробки передач та навіть ручні гальма. Але все це не є обов’язковим – адже за бажання керувати віртуальним автомобілем можна й просто з клавіатури. До речі, саме так чинять, наприклад, деякі учасники чемпіонату, які проходять службу в ЗСУ: оскільки комп’ютер з кермом та педалями є недосяжним, вони грають зі звичайного ноутбука. Безумовно, це впливає на результати – але в будь-якому разі дозволяє залишатись в гоночному суспільстві.
Але чи не найважливіша з причин брати участь в віртуальному ралі полягає в тому, що це однозначно корисно для тих, хто мріє коли-небудь сісти за кермо справжнього спортивного автомобіля. І справа не тільки (і не стільки) в тому, що віртуальне ралі покращує навички керування машиною – це питання досить дискусійне. Набагато кориснішими є інші аспекти – вміння розуміти та слухати стенограму, контролювати свій темп залежно від турнірних завдань та, зрештою, просто отримувати досвід роботи в гоночній команді.
Звісно, ми не знаємо, як поставлено справу в інших колективах – можливо, вони були створені на якихось інших засадах. Але в UA Rally Legends процес навчання ралійній справі не обмежується лише рамками самих змагань. Завдяки тому, що роль «граючого тренера» виконує бронзовий призер чемпіонату України з ралі 2021 року Ігор Нечипорук, решта наших пілотів має можливість в повній мірі користуватись не тільки його стенограмними напрацюваннями, але й всім його ралійним досвідом в ширшому плані.
Наочним підтвердженням того, що між віртуальним та реальним автоспортом один крок, є один з новачків нашої команди, Матвій Перебейніс. Протягом першої половини року він активно брав участь в етапах віртуального чемпіонату – і водночас вийшов на старт гірської гонки «Бескид» та разом з Ігорем Нечипоруком взяв участь в урочистому відкритті траси для паралельних гонок «Лавандова гора». Звісно ж, не можна говорити про те, що кожен учасник RBR-UA рано чи пізно неодмінно прийде до реального автоспорту – але, як бачимо, цей шлях існує.
Отже, віртуальне ралі – це цікаво, доступно й корисно. На нашу думку, цих трьох причин цілком достатньо, щоби продовжувати змагання в чемпіонаті RBR-UA; особливо, якщо турнірні справи йдуть доволі непогано. Після п’яти етапів, що відбулись, команда UA Rally Legends очолює залік колективів, Ігор Нечипорук впевнено лідирує в абсолютному заліку та в класі URC1, а Андрій Дорош та Матвій Перебейніс ведуть боротьбу за призові місця в класі URC2. Відтак, дебютний сезон нашої команди наразі виглядає дуже непоганим.
Водночас, треба віддати належне й суперникам. В монопривідному заліку URC2 наразі лідирує латвійський пілот Зігаарс Гайдіс, який є поки що найкращим з іноземних учасників; друге місце, демонструючи неабияку стабільність, посідає ветеран турніру Олександр Підлуський. Серед монопривідних пілотів головними суперниками лідера є Дмитро Дольник з відомої симрейсингової команди Okuni RT та Назар Лебідь з Wild West VRT. Обидва пілоти зіткнулись з певною смугою невдач – але говорити про те, що боротьбу закінчено, ще дуже зарано.
Все це добре, але ж зараз, посередині сезону, розпочинати боротьбу за титули вже запізно – подумає хтось, хто теоретично й мав би бажання приєднатись до чемпіонату. Це так – але ніколи не пізно отримати новий досвід, поновити колишні навички або просто провести час разом з однодумцями. Будь-які стартові внески в чемпіонаті відсутні; тож абсолютно ніщо не заважає бажаючим приєднатись до турніру в будь-який момент.
Крім того, як і в реальному ралі, свій інтерес тут можуть знайти не тільки, власне, пілоти. Наприклад, якщо когось цікавить інженера складова ралі – в RBR також можна працювати з налаштуваннями, змінювати готові сетапи чи створювати свої. Хочете працювати з дизайном – вам будуть раді ті, хто сам не може розробити собі яскраву ліврею, і так далі. Тож наша порада – не вагайтесь і долучайтесь до спільноти віртуального ралі, принаймні, на той час, допоки в Україну не повернеться реальне!
Офіційний сайт чемпіонату RBR-UA
Турнірне становище в чемпіонаті
Фото © RBR-UA, Василь Галів
