Судячи по тому, як розвиваються події, наша розповідь про третій етап чемпіонату України з ралі складатиметься з кількох окремих частин.
Частина перша, яку ми наразі можемо пропонувати вашій увазі, є не надто цікавою – оскільки стосується вона виключно боротьби в абсолютному заліку змагання. Точніше навіть не так – в абсолютному заліку етапу ЧУ; адже в рамках окремого змагання, як такого, знову не було рівних Валерію Горбаню. Важко знайти якісь нові слова для того, аби описати чергову перемогу киянина, який, на щастя для решти, виступає поза заліком. Стартував, виграв всі спецділянки, лідирував від старту до фінішу, піднявся на подіум, отримав кубки за перемогу. Що тут можна додати?
В заліку ж чемпіонату України цікавим було лише одне питання – чи зможуть переслідувачі Олександра Салюка боротися з ним на рівних хоча б тут, на незнайомих фавориту карпатських доріжках? Початок гонки дав певну надію на це, оскільки за підсумками двох суботніх супер-спешіалів Салюк відірвався від конкурентів не надто сильно. Більш за це, першу недільну спецділянку Олександр та його найближчий візаві Антон Корзун проїхали майже з однаковим часом, причому Корзун навіть був на 0,1 секунди швидший! Невже це все ж таки довгоочікувана боротьба?!
На жаль, ні. Чи то Салюк грався з суперниками в піддавки, чи просто проявив певну обережність в початковій стадії змагання – але більше такої щільної боротьби вболівальники не побачили. Лише на СД8 Олександр та Антон знов показали дуже близький час – цього разу Салюк був швидший на 0,9 секунди. Але варто взяти до уваги, що на цій стадії гонки загальна перевага Салюка над Корзуном становила вже понад хвилину…
Тож, як би ми не хотіли знайти інтригу в цьому протистоянні, але її знов не було. Лише на деяких спецділянках Антон Корзун, Олександр Козлов та Денис Лохман наближались до лідера на відстань меншу за секунду з кілометра. Загалом же нам доведеться знов констатувати, що темп Олександра Салюка, попри його довгу перерву у виступах, все одно лишається суттєво вищим за всіх без винятку його конкурентів.
Фактично, єдиним пілотом, чия спроможність досягти швидкості лідера лишилась невідомою, є, нажаль, Сергій Потійко. За підсумками суботніх супер-спешіалів він посів третє місце в повнопривідному класі 4WD Open – але зафіксувати хоча б якийсь час в неділю не зміг через досить серйозну аварію на СД3. За неофіційною інформацією, пілот отримав певні пошкодження ребер – тож, якщо це дійсно так, ми можемо лише побажати Сергієві найскорішого одужання.
На щастя, схід Потійка був чи не єдиним випадком, коли екіпаж не дістався фінішу через аварію. Олександру Козлову та Павлу Копильцю завадила зробити це техніка, яка не витримала випробування кам’янистою карпатською трасою. Тож єдиною з повного приводу, хто дістався фінішу окрім призової трійки Салюк-Корзун-Лохман, стала киянка Дар’я Бакай – на щастя, пошкодження її машини обмежувались виключно пробитими колесами.
Загалом, конвертуючи всі ці події у формат турнірної таблиці, ми отримуємо наступну ситуацію. Чисто математично проголошувати Олександра Салюка чемпіоном України 2020 року ще зарано – але перш за все через те, що й наразі не дуже зрозуміло, скільки ще змагань відбудеться цього року. Якщо нас очікує тільки один етап – Салюк вже є абсолютно недосяжним. Якщо два або більше – теоретичні шанси в суперників є, але всі вони базуються на тому, що фаворит надалі виступатиме вкрай невдало (тобто, по суті, не набиратиме очок).
Щодо решти цікавих подій, які мали місце під час ралі «Галіція» (а частково – і до його початку), то вони якраз-таки заслуговують на те, щоби бути описаними більш детально, тож потребують певного часу для вивчення всіх обставин. Відтак, можете вважати це анонсом наших наступних публікацій – вони стовідсотково дадуть нашим читачам більше приводів для роздумів та обговорень…
Автор © Володимир Некрасов
Фото © Тарас Ониськів, Андрій Заруцький